O
olga iak.
⚪
Шановні спеціалісти-професіонали.
Сьогодні прийшло у голову кілька думок і я спробував їх занотувати.
Тепер прошу Вашої критики...
Згідно даних Українського Центру профілактик СНІД, на 1 січня 2002 року офіційно зареєстровано майже 44 000 осіб, хворих на ВІЛ-інфекцію. Проекти профілактики ВІЛ-інфекції серед уразливих груп почали запроваджуватися з 1996 року.
Проте, однією із соціальних груп, незахищених від випадкового інфікування завжди були медпрацівники, які безпосередньо працюють з хворими на СНІД та носіями ВІЛ. З метою зменшення можливості зараження медпрацівників, та що особливо важливо, з метою уникнення циркуляції інфекції у лікувально-профілактичних закладах та розповсюдження її серед пацієнтів, що перебувають на стаціонарному лікуванні, необхідне впровадження в медичну практику використання спеціальних одноразових транспортних систем для клінічного матеріалу.
При проведенні мікробіологічних та вірусологічних досліджень клінічного матеріалу велике значення має збереження адекватної картини інфекційного процесу у кожному окремому випадку, а також попередження інфікування медперсоналу (особливо у випадках, коли пацієнт є носієм ВІЛ, хворим на туберкульоз, гепатит тощо). Тому найбільш оптимальним є використання спеціальних транспортних систем для клінічного матеріалу.
Завдяки тому, що транспортна система є одноразовою і закритою, виключається можливість розповсюдження інфекцій, і зокрема ВІЛ та опортуністичних інфекцій.
Наявність у транспортних системах різних спеціальних поживних середовищ забезпечує збереження адекватної картини інфекційного процесу. Це сприяє більш якісній лабораторній діагностиці та дуже важливо для призначення найбільш якісної та прийнятної схеми лікування.
Транспортні системи широко використовуються у світовій практиці переважно тому, що вони надають можливість забезпечувати точність і достовірність результатів мікробіологічних досліджень за рахунок збереження адекватної картини як по кількісним, так і якісним характеристикам збудників хвороб, разом з тим вони виключають можливість інфікування медперсоналу і поширення патогенів завдяки технологічним особливостям.
Отже впровадження використання спеціальних транспортних систем дозволить підвищити рівень профілактики ВІЛ, а саме:
- захистити медпрацівників. Медпрацівники, що працюють із пацієнтами групи ризику безпосередньо стикаються не тільки з ВІЛ, але й різними супутніми інфекціями. Медик, який відчуває себе захищеним перед ВІЛ та опортуністичними інфекціями, позбувається психологічного дискомфорту при контакті з носієм ВІЛ. А отже, може надати більш якісну допомогу, більш докладну консультацію, більш адекватну діагностику;
- захистити пацієнта. Використання одноразових спеціальних транспортних систем дозволяє звести до мінімуму можливість інфікування пацієнта (носія ВІЛ) різними інфекціями (в тому числі внутрішньо лікарняними), та попереджає можливість циркуляції інфекційних агентів у лікувально-профілактичному закладі;
- збереження адекватної картини інфекційного процесу у кожному окремому випадку дозволить більш точно ставити діагноз і призначати найбільш ефективний курс лікування. Це дозволить
а) підвищити ефективність лікування ВІЛ-інфікованих,
б) запобігти нанесенню шкоди здоров’ю пацієнтів неадекватною фарм-терапією,
в) заощадити кошти, які зазвичай витрачаються для повторного лікування.
Сьогодні прийшло у голову кілька думок і я спробував їх занотувати.
Тепер прошу Вашої критики...
Згідно даних Українського Центру профілактик СНІД, на 1 січня 2002 року офіційно зареєстровано майже 44 000 осіб, хворих на ВІЛ-інфекцію. Проекти профілактики ВІЛ-інфекції серед уразливих груп почали запроваджуватися з 1996 року.
Проте, однією із соціальних груп, незахищених від випадкового інфікування завжди були медпрацівники, які безпосередньо працюють з хворими на СНІД та носіями ВІЛ. З метою зменшення можливості зараження медпрацівників, та що особливо важливо, з метою уникнення циркуляції інфекції у лікувально-профілактичних закладах та розповсюдження її серед пацієнтів, що перебувають на стаціонарному лікуванні, необхідне впровадження в медичну практику використання спеціальних одноразових транспортних систем для клінічного матеріалу.
При проведенні мікробіологічних та вірусологічних досліджень клінічного матеріалу велике значення має збереження адекватної картини інфекційного процесу у кожному окремому випадку, а також попередження інфікування медперсоналу (особливо у випадках, коли пацієнт є носієм ВІЛ, хворим на туберкульоз, гепатит тощо). Тому найбільш оптимальним є використання спеціальних транспортних систем для клінічного матеріалу.
Завдяки тому, що транспортна система є одноразовою і закритою, виключається можливість розповсюдження інфекцій, і зокрема ВІЛ та опортуністичних інфекцій.
Наявність у транспортних системах різних спеціальних поживних середовищ забезпечує збереження адекватної картини інфекційного процесу. Це сприяє більш якісній лабораторній діагностиці та дуже важливо для призначення найбільш якісної та прийнятної схеми лікування.
Транспортні системи широко використовуються у світовій практиці переважно тому, що вони надають можливість забезпечувати точність і достовірність результатів мікробіологічних досліджень за рахунок збереження адекватної картини як по кількісним, так і якісним характеристикам збудників хвороб, разом з тим вони виключають можливість інфікування медперсоналу і поширення патогенів завдяки технологічним особливостям.
Отже впровадження використання спеціальних транспортних систем дозволить підвищити рівень профілактики ВІЛ, а саме:
- захистити медпрацівників. Медпрацівники, що працюють із пацієнтами групи ризику безпосередньо стикаються не тільки з ВІЛ, але й різними супутніми інфекціями. Медик, який відчуває себе захищеним перед ВІЛ та опортуністичними інфекціями, позбувається психологічного дискомфорту при контакті з носієм ВІЛ. А отже, може надати більш якісну допомогу, більш докладну консультацію, більш адекватну діагностику;
- захистити пацієнта. Використання одноразових спеціальних транспортних систем дозволяє звести до мінімуму можливість інфікування пацієнта (носія ВІЛ) різними інфекціями (в тому числі внутрішньо лікарняними), та попереджає можливість циркуляції інфекційних агентів у лікувально-профілактичному закладі;
- збереження адекватної картини інфекційного процесу у кожному окремому випадку дозволить більш точно ставити діагноз і призначати найбільш ефективний курс лікування. Це дозволить
а) підвищити ефективність лікування ВІЛ-інфікованих,
б) запобігти нанесенню шкоди здоров’ю пацієнтів неадекватною фарм-терапією,
в) заощадити кошти, які зазвичай витрачаються для повторного лікування.
